ГОЛОВНА  *   НАМ ПИШУТЬ  *   ГАЛЕРЕЯ  *  ГУМОР  *  КОНТАКТИ


історія нашого краю

чигиринщина

олександрівщина

цвітна та округа

версії заснування села

цвітна до 1917 р.

з1917 до кінця війни

голодомор

від війни до 1991 р.

роки незалежності

 сьогодення

гончарство

цвітнянські

А-Г, Д-К, Л-Н, П-С, Т-Ч

ДО  ЦВІТНИ  НЕ  МОЖЕ  БУТИ  БАЙДУЖИХ

ПОСИЛАННЯ,

КОРИСНІ ТА ЦІКАВІ

Цвітна в Вікіпедії

Погода в Цвітні

Мапа села

Історія формування Кіровоградської області

Олександрівський районний музей

***

Ваші об'яви та реклама

 


ЦВІТНЯНСЬКІ


А * Б * В * Г * Д * Е * Є * Ж * З * И * І * Ї * Й * К * Л * М * Н * О * П * Р * С * Т * У * Ф * Х * Ц * Ч * Ш * Щ * Ю * Я


 

Т

Танська Ганна Андріївна, бібліотекар сільської бібліотеки. Сторінка в фейсбуці,

Таргун Никифір Іванович, 1923 р.н. Народився і проживав у с.Цвітне. Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 по грудень 1943 року. Рядовий, стрілець. У грудні 1943 року важко поранений. (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать")

Ткач Євтихій Карпович, 1916 р.н. Народився в с.Цвітне, проживав у с.Красносілка. Учасник Німецько-радянської війни з березня 1943 по травень 1945 року. Сержант, акумуляторник аеродромного обслуговування. Нагороджений медаллю "За перемогу над Німеччиною". (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать")

 


 

Ф

Філоненко Юхима Лазарівна, 1898 р.н. Проживала в с.Цвітне. Учасниця Німецько-радянської війни - випікала хліб для партизанів. (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать")

 


 

Х

Хлівицький Іван Іларіонович, 1926 р.н. Народився і проживав у с.Цвітне. Учасник Німецько-радянської війни з грудня 1943 по травень 1945 року. Рядовий, стрілець. Нагороджений медаллю "За перемогу над Німеччиною". (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать")

Хлівицький Микола Спиридонович, 1926 р.н. Народився і проживав у с.Цвітне. Учасник Німецько-радянської війни з жовтня 1944 по травень 1945 року. Старшина, стрілець. Двічі поранений.  (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать")

Хлівицький Тимофій Тихонович, 1920 р.н. Народився в с.Цвітне, проживав у смт Єлизаветградківка. Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 по травень 1945 року. Старший сержант, командир радіовідділення, командир фотовідділення артилерійської батареї. Нагороджений медалями "За бойові заслуги", "За оборону радянського Заполяр'я", "За перемогу над Німеччиною". (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать")

Хмара Панас Петрович, батько Пилипа Хмари, жив на кутку Хмарівка.

Хмара Параска Стефанівна, матір Пилипа Хмари, народила ще п'ятеро дітей - Марію (1890 р. н), Федору (Тодорю, 19.04.1899), Килину (орієнтовно 1905 - 1908 р. н.), Федота (2.03.1902) і ще одного хлопчика.

Хмара Пилип Панасович, народився в Цвітні в 1891 році. Ріс сиротою, утримуючи менших братів та сестер. За часів Першої світової війни - кіннотник, повний кавалер чотирьох Георгіївських хрестів, унтер-офіцер. У 1918 році на батьківщині створив загін самооборони, що швидко переріс у полк. На осінь 1920 року чорноліський полк Хмари налічував вже до трьох тисяч козаків і старшин. Отаман мав печатку з гербом УНР і свою "валюту". Збройне формування чорноліського отамана контролювало не лише населені пункти Чигиринщини, а й Олександрійський повіт. У січні 1921 р. в с. Цвітній на з'їзді отаманів Чигиринщини був призначений командиром 2-го Холодноярського кінного полку. У серпні 1921 року під тиском більшовиків залишив Цвітну та вирушив зі своїм загоном у ліси. Загинув у 1921 році в битві з підрозділами ЧК.

(З Вікіпедії) (Зі спогадів та джерел)

 

Хмара Мефодій Андрійович, двоюрідний брат Пилипа Хмари, (джерело).

 

Хмара Тимофій Мефодійович, 1934 р.н., двоюрідний племіник Пилипа Хмари, (джерело).

 

Хмара Юрій Мефодійович, працював у колгоспі комбайнером, двоюрідний племіник Пилипа Хмари. У 2006 році разом з Олександром Ромащенком ініціював установлення пам'ятного знака Пилипу Хмарі, (джерело).

 

 

 


 

Ц

Цима Афанась Михайлович, 1913 р.н. Проживав у с.Цвітне. Учасник Німецько-радянської війни - постачав партизанам продукти харчування в 1943 році. (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать") 

Цима Микита Євтухович, 1922 р.н. Народився і проживав у с.Цвітне. Учасник Німецько-радянської війни з липня 1941 по лютий 1942 року та з грудня 1943 по травень 1945 року. Рядовий, навідник гармати. Нагороджений медалями "За бойові заслуги", "За взяття Відня", "За взяття Будапешта", "За перемогу над Німеччиною". (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать")

Цима Федір Оникійович, 1922 р.н. Народився і проживав у с.Цвітне. Учасник Німецько-радянської війни з липня 1941 по травень 1942 року. Рядовий, телефоніст. З травня 1942 по травень 1945 року перебував у полоні. (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать") 

Цмакалов Олександр Григорович, 1917 р.н. Народився і проживав у с.Цвітне. Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 по серпень 1941року. Рядовий, стрілець. З серпня 1941 по травень 1945 року перебував у полоні. (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать") 

Цимбаленко (Чорноморець) Галина Василівна, дочка Василя та Єлізавети Чорноморців, нині живе у Олександрівці.

 


 

Ч

Чорноморець Василь, жив на Олійниківці

Чорноморець Єлізавета, (по сільському Векла), дружина Василя Чорноморця, мати Галини Цимбаленко (Чорноморець)

Чорноморець Іван Мукійович, 1920 р.н. Народився і проживав у с.Цвітне. В роки війни під час відступу був у оточенні і ховався в Яничанському лісі, який був частиною Мотронинського лісу, що входить у склад Холодного яру. Іван був у партизанах і його мати пекла хліб для партизан. "Учасник Німецько-радянської війни з грудня 1943 по квітень 1944 року. Рядовий, стрілець. У квітні 1944 року важко поранений". (З книги "Переможці", серія "Архівні документи свідчать").  Жив потім на дворищі  свого діда Іво Лехана.

Чорноморець Михайло Федорович, син Федора Іларіоновича, відомого гончара, висланого владою в Архангельск

Чорноморець Мукій Іванович, син Івана Чорноморця, чумака, його дружина - Степанида Івовна Лехан. Помер під час Голодомору від голоду.

Чорноморець-Лехан Степанида Івовна,  Її чоловік, Мукій Іванович, помер від голоду в Голодоморі, вона залишилася з двома дітьми, Іваном та Мариною. (Зі спогадів): ила на кутку Олійниківка, на цьому кутку  жили роди Чорноморців та Леханів. На момент війни у неї було двоє дітей : Іван та Марина, 16-ти років. Її син  Іван Мукієвич під час відступу був у оточенні і ховався у лісі Яничанський, був у партизанах. Степанида Івовна пекла хліб для партизан, ризикувала. Пекла хліб та готувала їжу, дочка Марина носила у ліс чи вночі забирали самі партизани, що набігали на село до своїх. У селі знали, що Степанида Івовна переховує в себе двох дівчат єврейок. Померла у 1986 році, через 7 днів після Чорнобиля. Похована у Черкасах на 2 одеському кладовищі".

Чорноморець Федір Іларіонович, відомий гончар, якого вислали у Архангельск за добре створений гончарний осередок.

 


 

Деякі прізвища жителів с.Цвітна, що жили в селі в 1795 році

(З ресурсу http://www.surnameindex.info/news/kiev/chigirin/tsvetnoe/index.html, який, на жаль, в даний час не працює. Наведено мовою оригіналу. Для довідки: в 1794-1795 роках проводилась 5-й перепис населення в Російській імперії)

 

Покровская церковь 1795 - священник Алексей Потребинский (Потребынский)

Авраменко

Барабаш

Беребкинос

Бичок, Бычок

Галасюк

Головатенко

Головатый

Гоцай

Донец

Задоенко

Звязченко

Калюжный

Каретник

Карлаш

Коваль, Коваленко

Ковтун

Комар

Кравец

Крамар

Крикун

Кучир, Кучер, Кучиренко, Кучеренко

Лигун, Лизун

Малиненко

Марченко

Мачуский

Мелниченко, Мельниченко

Мережаный

Мостовенко

Музецкий

Муха

Невшец

Никогда

Нуренко

Пасечник

Погребной, Погребный

Потребинский

Прилепка

Пурхало

Ромащенко

Свороба

Седенко

Скиба

Слесарь, Слюсарь

Ткач

Цинбал

Цмакало

Чорнобай

Шаповал, Шаповаленко

Щербина

 

 

 

 

ГОЛОВНА  *   НАМ ПИШУТЬ  *   ГАЛЕРЕЯ  *  ГУМОР  *  КОНТАКТИ