ГОЛОВНА  *   НАМ ПИШУТЬ  *   ГАЛЕРЕЯ  *  ГУМОР  *  КОНТАКТИ


ІСТОРІЯ НАШОГО КРАЮ

ЧИГИРИНЩИНА

ОЛЕКСАНДРІВЩИНА

ЦВІТНА ТА ОКРУГА

ІСТОРІЯ ЦВІТНИ

ВЕРСІЇ ЗАСНУВАННЯ ЦВІТНА ДО 1917 Р.

З 1917 ДО КІНЦЯ ВІЙНИ

ГОЛОДОМОР

ВІД ВІЙНИ ДО 1991 Р.

РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

СЬОГОДЕННЯ

РЕМЕСЛА

ГОНЧАРСТВО

ТКАЦТВО

ЧУМАЦТВО

ТВОРЧІСТЬ

НАУКОВА

МИСТЕЦЬКА

ЛІТЕРАТУРНА

ЦВІТНЯНСЬКІ

А-Г, Д-К, Л-Н, П-С, Т-Ч

ПОРТРЕТНА ГАЛЕРЕЯ

ДО  ЦВІТНИ  НЕ  МОЖЕ  БУТИ  БАЙДУЖИХ

 

ПОСИЛАННЯ,

КОРИСНІ ТА ЦІКАВІ

Цвітна в Вікіпедії

Погода в Цвітні

Мапа села

Історія формування Кіровоградської області

Олександрівський районний музей

Корисна і цікава література і тексти

ЦВІТНА в Фейсбуці

Цвітна в Однокласники

***

Ваші об'яви та реклама

 

 

 

 

Від заснування до 1917 року

Від 1917 року до кінця Німецько-радянської війни

Від закінчення війни до років Незалежності


 

ІСТОРІЯ

ВІД 1917 року до кінця Німецько-радянської війни

 

 

Зі статті на сайті "Народне Слово",

де описуються деякі події в нашому краї відразу після 1917 року, згадуються Цвітна і люди Цвітни.

 

"...Однак процес поширення української ідеї йшов досить повільно, бо значну нішу у свідомості людей займали ідеї чорносотенців, які опинились на чолі місцевої влади, а світогляд селян був досить строкатим. Наприклад, у Триліській та Цвітнянській волостях нова громадська адміністрація - волосні управи і сільські комітети - гальмували роботу навіть з проведення сільськогосподарського і поземельного перепису. "Пояснюється це тим, що майже скрізь по селах і волостях на чолі управ стоять багатирі, а писарями у них напівписьменні підпанки", - зазначалось у статті київської газети "Нова рада" за 20 вересня 1917 року. Як свідчив у цій публікації інспектор по перепису в Чигиринському повіті Ф.П.Олофімський, "супроти перепису агітували виключно богатирі і чорносотенці, які, взагалі, вороже ставляться до нового ладу. Ці люде на питання часто давали не правдиві відповіді, замовчуючи свою орендовану землю, а в с. Северинівці  навіть бувший голова Триліського волосного комітету хотів записати замісць 30 дес[ятин] аренди - лиш 10 дес[ятин]".

У цьому ж джерелі можна знайти інформацію про стан політичної свідомості селян. "В Триліській волості про революцію і сучасні події селянство знає дуже трохи і живе майже фантастичними чутками, які йдуть в більшості від солдатів. Траплялось зустрічати багацько селян, які казали: "Дай, Боже, скоріше діждати республіки, аби добрий цар був". А у с. Цвітній, яке до революції було чорносотенним кублом, де й тепер крім "Кивлянина" наших газет нема, і де в двокласній земській школі і досі висять царські портрети - місцеві глитаї Лехан, Цима, У. Гаврилів й инші дійшли до того, що в присутності члена Земської Управи д[обродія] Хомутовського, д[обродія] Васича (район[ого] керовничого переписом Т.) і студента Яремченка вимагали вернути їм старого хазяїна Миколу Романова".

За цією ж інформацією, зібраною Ф.П.Олофімським, "селяне Триліської волості українською справою цікавляться не дуже лиш через те, що надто рідко трапляється їм в цій справі чути авторитетні пояснення. Самі селяне, за незначними винятками, до свого національного питання через несвідомість ставляться байдуже, але, тим часом, звуть себе "українцями" і коли-неколи "малоросами". Тільки селяне села Северинівки, де живе член Земськ[ої] Управи д[обродій]  Хомутовський (місцевий селянин), свідомий українець, - починають прокидатись від віковічного сну, цікавляться українськими нац[іональними] справами, передплачують українські газети і вже мають досить порядну українську бібліотеку, з якої охоче беруть книжки для читання".

Збереглись і свідчення Олофімського про ставлення селян до земельної справи. У Триліській волості до цієї справи "селянство ставиться з палким інтересом і нетерпляче жде "розділу" і "нарізки панської землі" на тих підставах, які встановлять Установчі збори. В Цвітнянській волості селяне теж нетерпляче ждуть "прирізки" собі панської й іншої землі"..."

(Читати статтю повністю на сайті)

***

Історія отамана-самостійника Пилипа Хмари

та його соратників, записана чекістами в тридцяті роки минулого століття

--- Частина 1 ---
В архіві управління Служби безпеки України в Кіровоградській області знайдено унікальний документ на шістдесяти двох аркушах під назвою "История банды Хмары". Автор його невідомий. Називає себе...

 

---- читати повністю ----

1. http://unknownwar.info/export_html/_515.html

2. http://unknownwar.info/export_html/_516.html

3. http://unknownwar.info/export_html/_517.html

4. http://unknownwar.info/export_html/_518.html 

 

-- також ці тексти можна знайти на сайті "Вечірньої газети" --

***

----  Колективізація та розкуркулення  ----

 

КНИЖКИ ТА ІНШІ МАТЕРІАЛИ

 

Корисні книжки, статті та інші матеріали для тих, хто хоче знати про процеси розкуркулення, які відбувалися в 20-30-х роках на Олексадрівщині:

Іван Петренко

Село Цвітне напередодні та під час колективізації (1929-1930 рр.). За матеріалами архіву

(файл DOCX)  (файл PDF)

Іван Петренко

"Розкуркулення та інші суспільно-політичні процеси на Олександрівщині в 30-х роках ХХ ст. Документи свідчать" (файл PDF)

---------------------------------------

Документи, світлини на інші матеріали про долю цвітнян в часи розкуркулення та колективізації

 

***

 

СПОГАДИ

 

Спогади Голошеєвої Олени Йосипівни (жила на Олійниківці)

про період розкуркулення

(надіслав Михайло Гонопольський)

(О. - Олена Йосипівна, М. - Михайло)

О. - "Я бачила, що вони робили, оті... дурні... активісти. Ідуть вулицею і щось співають. Що вони співали, я вже й забула.

М. - А що вони ще робили, активісти?

О. - Та де вони, хороше робили? Вони їх (селян) б'ють... Там було, щоб хліб здавали. Так той здав, а той не хотів здати, так вони і б'ють. А потім на підводу... посадовлять на підводу, і десь їх відправляли. Десь відправляли... А тих - у сарай заперли, люди у сараї спали. Чорноморця розкулачували... його не було за що розкулачувать, а вони... І Сашка (її двоюрідного брата) теж хотіли розкулачить. То був один секретар, Архип Степанович. Визвав мене - скажи свойому братику, у Арханельськ відішлемо. А що в його було? Кінь та корова, а він сам у лісі робив.

М. - А хто йому землю обробляв?

О. - Наймали. І в нас було три гектари землі... Був братик, один, молодший, обробляв. Самі обробляли.

В якому році було розкулачування - я й не скажу. А було розкулачування - страшне, страшне... Так іздєвалися, так іздєвалися активісти... "Давай, кулак, дєньги. Давай, кулак, хлєб".

А з попа як іздєвалися... Було в якомусь домі собрання. "Ідіть на собрання!" Я й пішла. І була одна комсомолка, вона каже попу: "Беріть позику". А він каже: "Та скільки ж я можу брати? Я вже брав, брав..." А там був один уповномочений, він каже їй - іди, плюнь на нього. На священика щоб плюнула, що він не хоче брати позику. Вона пішла та й плюнула. А він заплакав, той священик, заплакав. Та й каже: "Ну, Єлєна, йди вже й ти на мене плюнь". А я йому кажу: "Отєц духовний, не буду плювать. Бо в мене мама стара, так я й на маму можу плюнуть. Я таким не занімаюсь, не хочу..." Так, та плюнула прямо в хаті, за те що він не хотів брать позику.
А потім ідуть по вулицям і співають. А потім отам де школа... Один активіст каже - ти мене покатай. Молодий парінь, а піп уже пожилий. "Як я тебе покатаю, - каже, - я вже пожилий, а ти молодий". Потім священик присів, а той сів йому на плечі, і цей його протащив, але недалеко. Став плакать - "Я ж пожилий, я не можу".
А потім, як стала німецька власть, він став старостой. Отой, що піп його катав.

М. - А чому священик ішов з тим мітингом?

О. - Заставили... чіплялись до нього. Хороший був священик, такий хороший, що... І все-таки його забрали (і десь убили). За що? Та хіба вони не найдуть?..

(Олена  Йосипівна - двоюрідна сестра моєї бабусі. Я (М.) її розпитував, вона й розповіла, я записав на магнітофон. Запис тут трохи підредагований щодо мови, суть не змінена)

--------------------------------------

Віра: Моя сусідка, баба Наталка, вони жили коло Нежерів,  в Босненків в городах коло провалля. Вона розповідала яка доля спіткала її.
Працювали в колгоспі чи як тоді було. І її чоловіка спіймали, бо в чоботах було зерно. А вона заступилась за чоловіка.
Без суду і слідства їх забрали, дали 8 років заслання. А в хаті лишилось двоє маленьких діток, 3 рочки і 8 місяців.
Моя мама була дитиною, ходили в поле і збирали колоски. І наглядач на коні з нагайкою бив і відбирав.
Чому про це треба мовчати?

- Про Нежерів мене питали - це Марія і Василь, а діти Микола, Валентина, Віктор а старший Леонід. Там було дві хати тільки. А через городи в тім ряді хата Заволоків. Юра загинув в Афганістані. Це на Хмарівці.
Діда їхнього звали Микола він на засланні осліп і все життя не бачив.

--------------------------------------

Таміла: Скiльки людей знищили... Були дуже працьовитi люди. Тi що звалися куркулi, працювали з досвiта до темна. В них сорочка вiд поту була потрicкана, й вошi заiдали. А ледачi активiсти, вискочки, старалися розкуркулити, вислати в Сибiр.

--------------------------------------

Галина: Дуже співчуваю людям, що дістались їм такі тяжкі часи, бо мені моя бабуся теж багато чого розповідала із жахіть що чинила влада над жителями в ті часи. Наприклад чистили туалет в макітру і одягали на голову або запрягали як коня і катались верхи по селу, іноді і до смерті заганяли, забирали в сільську раду, катували шомполами і людина до ранку помирала, за те, що любили землю і були на ній справжніми хазяівами, мали конячину, корівку а раніше ще й воли, ними орали свій клаптик землі, їздили в ліс по дрова, на базар за крамом, по глину щоб хатка і сарай і клуня були в порядку.

***

Світлини тих часів

 

Сільмаг в Цвітні, 1940 рік

(за прилавком - Олена Голошеєва)

***

----  Німецько-радянська війна 1941-1945 років  ----

 

(з "Історії міст і сіл УРСР", том 11, 1972 рік)

550 жителів села брали участь у Великій Вітчизняній війні, 214 з них нагороджені орденами й медалями. Уродженець Цвітного Т. 3. Березовський - повний кавалер ордена Слави. У селі споруджено пам'ятники воїнам-визволителям і 326 односельцям, які не повернулися з фронту.

***

На вшанування пам'яті

жителів та уродженців Цвіти,

які перенесли на собі весь тягар війни з німецьким фашизмом,

ветеранів війни

Іван Петренко, "Село Цвітна. Переможці"

з зазначенням тих біографічних даних ветеранів, які автору вдалося зібрати

(файл DOCX)  (файл PDF)

 

***

Матеріали й документи, архіви на інтернет-ресурси для пошуків:
Кировоградская область, Книга I , Воины, партизаны, подпольщики, погибшие, умершие от ран и пропавшие без вести в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. Александровский район 

***

Надсилайте, шановні, й ви, в кого що є: копії документів, спогади людей, що чули та бачили, інші документи і свідоцтва про те, як Цвітна пережила ті роки.
Надсилайте на адресу електронної пошти:

karaush2@mail.ru

 


ГОЛОВНА  *   НАМ ПИШУТЬ  *   ГАЛЕРЕЯ  *  ГУМОР  *  КОНТАКТИ