РЯЖЕНІ З
КРАСНОСІЛЛЯ
------- люди згадують
-------
Василь:
Це ряжені з
Красносілля. А цікаво, в Цвітні був такий
звичай і на які свята...
Наталя:
Звичайно був. На весiллях.
Борис:
Весілля
починалося в четвер - сватання, п'ятниця
- оглядини, субота -
розпись, неділя -
вінчання, понеділок -
"цигани",
вівторок - кури,
середа - перевірка
молодої,
четвер - розбір шалаша, той, хто на ніч ішов
додому, був наказаний: могли собаку разом з
будкою винести на кришу, забілити вікна,
перенести рубані дрова на весілля і т.д. На
"цигани" спереду ставали самі жваві, за ними
все весілля, ззаду дужі мужики з поганялами,
і запряжені в воза "цигани". Куди йшли
перші, туди вся свадьба, наприклад в дєтдомі
залазили в піч для обжигу і вилазили через
димарь, всі в сажі і в пилу, перескакували
через калюжі, пролазили через розкарячені
дерева, хто не міг, повинен був випити
стакан самогонки, хто отключався - ложили на
воза, і тягли далі, бувало що через все
село. Це було весілля, а не п'янка,
як зараз.
Володимир:
Так це ж класика
жанру!!!
Василь:
Цікаво, а от
до "великого жовтня" такі "веселощі" були? -
коли Україна ще була Україною, а в неділю
після церкви мужики могли випити чвертку на
всю велику компанію, просто так... без
матюків і всілякого неподобства?..
Віра:
Та, мабуть,
були. Слова цих пісень були... ну як
сказать, були, як мені здається, старовинні.
У нашому селі була така пісня "У
суботу рано".
То звучить вона, як
старовинна, жаль, що я не можу слова
написать...
Людмила:
Я ще малою,
років п'ять мабуть мені
було, була світилкою,
коли молодий йшов за молодою,
несла два дерев'яні коника і свічку.
Всього достеменно не
пам'ятаю, згадую,
що мені розпустили волосся,
а воно в мене довге було,
і підперезали рушником.
Тетяна:
Были обычаи,
были обряды.
Все начиналось с выпекания
шишек и короваев и заканчивалось выметанием
со двора. И все это проходило под песни. Для
каждого дня, для каждого действия были свои
тематические песни. Нашим детям этого не
понять, они не понимают, что можно было
делать на свадьбе 5 дней. А как же можно за
один или два дня совершить все
запланированые мероприятия?
Борис:
Нет,
мы немножко неправы насчет наших детей, они
начинают интересоваться нашим прошлым,
традициями, и во время пьянок уже подпевают
народные песни, а также песни нашей
молодости.
Лідія:
Да, эти
традиции незабываемые,
особенно "цыгане",
в молодости тоже побывала на многих
свадьбах, участвовала
тоже в одной свадьбе,(мазали окна),
и был такой гость который сказал что
ему нечего бояться, у
него собака овчарка,
никто не зайдет во
двор. Ну,
у этого курка,
намоченная самогоном,
сделала своё дело,
помазали окна, да ещё
и овчарку и ее будку.
На второй день он так возмущался,
а на меня и не подумал.
А песни пели тоже с намеками,
и зерно молотили,
и пекли отладки родителям,
и родителей катали на возыку,
и купали. Ну,
всем нравился третий,
когда происходило все это.
В городе вообще этого не было,
наших сельских традиций.
Ірина:
А "журавель" який був!
Попереду ставили високого, худого, який би
зміг і під лавкою пролізти і через тин. Він
брав в руки вірьовку і всі інші повинні
братися за неї, і проходити всі перешкоди за
ним. І так як були в гарному настрої, то
даже і думки не було відмовитись. А в кінці
ставили схожого на першого.
Коли брат женився, то
мені дуже було яблуньку шкода, вона не
витримала, розчахнулась.
Таміла:
Ой ні, я "циганщини"
не люблю. Вони як понапиваються, то море по
коліна. На возика накидають і кирпичів, або
дров. Потім батьки повинні сідати, катати
будуть. То так неудобно, давить скрізь, хоч
кричи, хоч не кричи, нічого не поможе. І
руки можна поламать, а як купать у грязюці,
ужас. Ні, це не моє. От і яблуньку
розчахнули, я ж кажу, море по коліна. Не
чують, не
бачать, нічого не допоможе, ніякого прєдєла
не має.
Лідія:
А, вы,
видно, на себе
испытали ,"кататься",
да конечно...
но не нами придумано,
сейчас уже такого нет и
в селах.
Свадьбы стараются делать в кафе в районе или
городе.
Таміла:
Ні, на
собі не іспитувала, а бачила на других людях.
А на весіллі сина, ми
робили одне весілля на двох у сусідньому
селі у свахи. То на другий день приїхали з
чоловіком, дивимось уже сваху тягають на
візку. Ми розвернули машину, і тільки нас
бачили. Боюсь я "циганщини".