|
ПЕСНЯ ПРО
ЦВИТНУ
Слова В.И.Стороженко
Музыка В.И.Стороженко
В небо
глядят колоски золотые,
А над полями
плывут облака,
Здравствуй,
родная, Цвитна любимая!
Как ты
теперь от меня далека...
Вот ты
цветешь на полях Черноземья,
И Черный лес
украшает тебя,
Здесь мы
росли, нежно любили,
Так и живем,
тебя в сердце храня.
И никуда от
тебя мне не деться,
И от тоски
байрачков и полей,
Только
сумеет ли вынести сердце
Тайную
радость любови моей...
Пусть ты
теперь непривычно далекая,
Сердцу
всегда что трудней, то
родней,
Также люблю
тебя, родина юности,
Только
любить стало больней.
(Автор - уроженец с.Цвитна,
1952 г.р., окончил
Цвитнянскую среднюю школу и
Львовский институт культуры
и журналистики (ЛВВПУ) |
--- люди
згадують ---
про "Пісню
про Цвітну"
та її автора, 2020 рік
Іван:
Пісня про наше рідне село, про
почуття, які живуть у наших серцях, згадуючи
про нашу спільну колиску -
Цвітну. Автор пісні мій брат.
Василь:
Мені здається що автором може
бути Валік Кролик, тому що в селі у мене був
один повний однофамілець і він 1955 р.
народження. ... ?
Іван:
Вася, це правильно ти кажеш.
Він мій брат по батькові. Але ж він носить
прізвище по матері. Виховувала його до 8
класу баба Марина. Колюн його двоюрідний
брат.
Василь:
Ваня дякую -
просто я завжди його знав як Кролика
- і при спілкуванні,
мої сусіди Стороженки
також говорили про
нього як про Кролика. Але все одно
- Валік талановита
людина!
Іван:
Ну ото ж таке. Ви ж там на
вулиці крутилися. Він до матері поїхав уже в
9-й клас на Донбас.
Зараз спілкуємось.
Надія:
Спасибо за песню о нашей
родной Родине...
Цвитна. .
Розплакалась
как маленький ребёнок и теперь читаю по
телефону всем своим сестричкам.
Спасибо больше,
какие правильные слова,
души касаются
Петро:
Валік поробив плакати з цією
піснею, щоб ми не
забували звідки наше коріння.
Зінаїда:
Якого вона року написання,
що на російській мові?
Петро:
Цій пісні більше 10 років.
***
Пісня
"Цвітне, моє ти Цвітне"
--
на Ютубі
-----
додаткове посилання --
Слова В.Крамаренка,
музика В.Лобача
Серед буйних степів цього
краю,
Серед жовтих пшеничних
полів, -
Там де шепіт стімкий
водограю,
Край зелено-співучий
розцвів.
Приспів:
А навколо поля та байраки,
І ставки блищать, ніби скло
Цвітне, моє ти Цвітне, -
Найкраще в окрузі село.
Крізь роки я тебе пам'ятаю:
Ці стежини й вишневі сади,
Ти завжди моє око милуєш,
Де б не був, повертаюсь
сюди.
--- Приспів ---
І тепер повертає до хати
Та стежина у ріднім краю,
Де чекає завжди рідна мати
Вже дорослу дитину свою.
--- Приспів ---
***
"Вітер з поля, хвиля з
моря"
співає Ольга Вількановська,
1926 р.н.
записали учасники проекту "Баба Єлька"
під час їхньої етнографічної експедиції в
с.Цвітна
Відео з піснею на
Ютубі
***
Сільскі пісеньки та приспівки
(на початку кожної приспівки
- ім'я того, хто її
згадав або надіслав нам)
|
Николай:
Кину кужель на полицю,
сама піду на вулицю,
нехай кужель миші трублять,
нехай мене хлопці люблять.
(Пісню
співали жінки, які пряли). |
|
Володимир:
Ой
кужелю, мій кужелю, щось я
занедужала,
закину тебе під кровать,
та піду собі гулять" |
|
Вера:
Наша бабушка Ярина
По празничкам на базар
ходила,
По празничкам на базар
ходила,
За три дєнежки куделицю
купила
...
(Куделиця,
мабуть, найбільш оспіваний
предмет селянського побуту). |
|
Людмила:
А я таку пісню пам'ятаю:
Дощик накрапає на білу
березу,
на білу березу
А я миленькому,
а я миленькому
сорочку мережу.
Дощик накрапає,
буде чим журитись,
буде чим журитись
Не хоче мій милий
На мені женитись.
А я миленького,
а я миленького "женила-женила"
Нове коромисло на ньому
побила. |
|
Ольга
Амвросіївна Вількановська
згадувала,
як співали дітьми в часи
Голодомору, коли їли гірчак:
"Гірчак-молочак
На капусті сидів,
Усі черви поїв,
Одного не доїв,
Бо живіт заболів",
-
було приказуємо і їмо той
гірчак. Він почиститься і ми
їли.
Ольга
Амвросіївна Вількановська
співала таке:
Ой там на горі, Ой там на
крутій,
Ой там сиділа Пара голубів.
Вони сиділи Любувалися,
Сизими крильми Обнімалися.
А десь узявся Стрілець-молодець,
Убив, розлучив Пару голубів.
Він голуба вбив, Голубку
зловив,
Узяв під сполу, Приніс
додому.
Насипав пшенця Аж по колінця,
Налив водиці Аж по крилеці.
Голубка не їсть, Голубка не
п'є,
На крутую гору Плакати іде.
- Голубко ж моя Сизокрилая,
Чого ти такая Клопотливая?
- А як же мені Не
клопотатись,
Була я в парі, Осталась одна.
- Ой голубко моя Сизокрилая,
Єсть у мене Сім пар голубів.
Єсть у мене Сім пар голубів,
Біжи, вибирай, Може ж там І
твій.
- Ой я ходила, Вуркотала,
Нема такого Як я втиряла.
І пір'ячко те, І той же
пушок,
Та не так гуде, Не той
голосок.
Раїса
Юхимівна Косенко згадує, її
дід Василь співав:
"Хто
не служив, браття, в
багатого,
Той горенька не знає,
А я бідний безталанний,
я горенько знаю.
У будній день багацький син
білу сорочку одягає,
А наймит бідний сонечко стрічає".
|
Надсилайте, шановні, й ви
що знаєте про творчі
досягнення цвітнянських і тих, чий рід зв'язаний
з Цвітною, -
все для збагачення
цвітнянського сайту,
- на адресу електронної
пошти:
karaush2@mail.ru
|
