ГОЛОВНА  *   НАМ ПИШУТЬ  *   ГАЛЕРЕЯ  *  ГУМОР  *  КОНТАКТИ


ІСТОРІЯ НАШОГО КРАЮ

ЧИГИРИНЩИНА

ОЛЕКСАНДРІВЩИНА

ЦВІТНА ТА ОКРУГА

ІСТОРІЯ ЦВІТНИ

ВЕРСІЇ ЗАСНУВАННЯ ЦВІТНА ДО 1917 Р.

З 1917 ДО КІНЦЯ ВІЙНИ

ГОЛОДОМОР

ВІД ВІЙНИ ДО 1991 Р.

РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

СЬОГОДЕННЯ

РЕМЕСЛА

ГОНЧАРСТВО

ТКАЦТВО

ЧУМАЦТВО

ТВОРЧІСТЬ

НАУКОВА

МИСТЕЦЬКА

ЛІТЕРАТУРНА

ЦВІТНЯНСЬКІ

А-Г, Д-К, Л-Н, П-С, Т-Ч

ПОРТРЕТНА ГАЛЕРЕЯ

ДО  ЦВІТНИ  НЕ  МОЖЕ  БУТИ  БАЙДУЖИХ

ПОСИЛАННЯ,

КОРИСНІ ТА ЦІКАВІ

Цвітна в Вікіпедії

Погода в Цвітні

Мапа села

Історія формування Кіровоградської області

Олександрівський районний музей

Корисна і цікава література і тексти

ЦВІТНА в Фейсбуці

Цвітна в Однокласники

***

Ваші об'яви та реклама

 

 

 

 


 

*** ЦВІТНЯНСЬКІ ***

ПОРТРЕТНА ГАЛЕРЕЯ

1 * 2 * 3 * 4 * 5 * 6 * 7 * 8 * 9 * 10 * 11 * 12

 

 

 

 

Леонід Голодницький

 

------- люди згадують -------

 

Михайло: Ще один цвітнянський, брат моєї бабусі, Леонід Голодницький. Не знаю, ким був до війни, воював, попав у полон і чудом вижив у концтаборі для військовополонених. Друге фото вже після визволення в Чехословаччині, ну і після всіх "чисток". По війни жив у Харкові. Коли попав у полон, сталося йому чудо.
Загнали їх у сарай, і вночі один каже - от німці вимагають сказати хто тут комуністи та євреї, то, каже, я вранці скажу про Льоньку, що він єврей. Та не дожив. Його ж товариші його й задушили вночі. Дід Льоня поміняв прізвище в полоні і так вижив серед своїх товаришів.
Доброю був людиною. Олена Йосипівна Голошеєва (він був її двоюрідним братом) згадує, як приїжджав з Харкова, допомагав з городом, хазяйством. Казала: "То не Льоня був, а золото. Казав, як вийду на пенсію, кину все та переїду до вас. Там на посьолке(?) хата продавалася, зроблю, каже, як нову і вас з Анютою, обездомлених, не оставлю. Буду тут жити". Ну, не судилося.

Віра: Гарний, мабуть, був чоловік. Що ж, тоді були такі часи. А у нього така була доля - вижить у пеклі. За щось йому Бог поміг. Я в наші дні зрозуміла, що люди багатогранні. Живе собі, наче добра, людина, а потім щось десь проклюнеться таке, що думаєш, а чи цю людину ми знали...

 

 

 

 

     
   

Тукало Леонтій Леонтійович

 

------- люди згадують -------

 

Віра: Это мой отец.

Раїса: Я згадала - Таїсія сестра в нього.

Микола: Я знав цю сім'ю, десь у 57р. корову в них пас, дуже добрі люди були, земля їм пухом. А з Таєю працювали разом, я кіномеханіком був, а Тая завклубом, дуже часто згадуємо при зустрічі.

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru

 

 

Дмитро Назарович Босненко

 

Віктор: Мiй дядько , рiдний брат много батька, Босненко Дмитро Назарович, 1946 рiк

 

 

 

 
Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Аким Минович Коваленко

 

Сергій: Мой дед. Коваленко Аким Минович  (воевал в Первую мировую войну). 1893 г.р.

сли не ошибаюсь). Потом воевал под командованием Щорса.

 

 

 

 

 
Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     

Захарій Євдокимович Шерстюк

 

Віталій: Мій дід по матері Шерстюк Захарій Евдокимович на фото крайній справа .
І зворотня сторона цього фото.

 

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Захарій та Христина Шерстюк з зятем

 

Віталій: Шерстюк Захарій і Шерстюк Христина з зятем біля своеї хати. Фото кінець 50-х років. Може хтось пам'ятає. 

Сергій: Пам'ятаю діда Шерстюка і бабу, ми жили через 6 хат нижче. Вище нас жив Вількановський Іван Кирилович. Далі баба Химка, потім баба Аксюта, далі баба Ганна, слідуюча хата не пам'ятаю бо хата пустувала. Позаду діда Шерстюка жив дід Никін.

Віталій: Баба Ганна мабуть прізвище Книш.

Сергій: Так, Книш.

Сергей: В тій хаті, навпроти Койди Андрона Марковича, жила потім Саєнко (Швайка) Віра Павлівна.

.

 

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru

     
 

Захарій Шерстюк

 

Віталій: Шерстюк Захарій внизу посередині 1914 чи 1915 рр. 13-й пехотный Белозерский полк

 

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
     

Бондаренки Гаврило Олександрович та Ярина Іларіоновна (в центрі)

 

Алёна: Бондаренко Гавриил Александрович 1896 г.р. с женой Яриной Иларионовной Цимой. 

 

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
       
 

Семен Петрович Саганенко

 

------- люди згадують -------

 

Віра: Семен Петрович - отец моего мужа.

Сергій: Великої душі чоловік. Для нього не було своїх і чужих. Гостинці, "від зайця" з кузні приносив і Павлікові і нам, його друзям. Наказував також порівну, що Павлівка, що нас.

Галина: Да, я тоже помню эту фотографию видела у бабушки.

Микола: Працював я з ним і не знав, що він моряком був, потім я теж служив у морфлоті 4 роки, він служив мабуть 5 або 7 років.

Алла: Це рідний брат моєї бабусі Христі Скрипник.
 

 



 

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Дмитро Петрович Саганенко

 

------- люди згадують -------

 

Віра: Дмитрий Петрович Саганенко. Мы ничего не знаем о его семье. Из архивов знаем, что был военным летчиком. Награжден орденом.

Сергій: Я пам'ятаю, що у Паші Саганенка був старший брат Митя, теж військовий, здається офіцер. Я спочатку подумав, що це він.

Віра: Нет, это его дядя.

 

 

     
 

Цвітнянські

 

------- люди згадують -------

 

Михайло: Наскільки я зрозумів, - на передньому плані, справа - Іван Поривай. Поряд з ним - Кудін, між ними Гречка Ничипір, у верхньому ряду Володимир Медведенко. А також є на знімку Семен Петрович Саганенко
Фото невідомо якого року

Сергій: Мені здається, що крайній справа Книш Сергій, крайній справа у другому ряду Саганенко Семен, другий зліва у другому ряду Соколовський Іван.

Любов: Ні, на цій фотографії Соколовського І. Г. немає.

Микола: По-моєму в верхньому ряду, посередині Хлівіцький Василь.

Яна: Так, на передньому плані справа Поривай Іван Федорович, 1935 року народження - мій дідусь.

Надія: А мій рідненький тато!

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Ганна Василівна Бичок з онуками

 

Михайло: Бичок Ганна Василівна і онуки Вова і Сергій.

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Тихін Іванович Загнибіда

 

Надія: Загнибіда Тихін Іванович, 1897 р.н., народився і проживав у с.Цвітна

 

 

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
 

 

Зустріч випускників Цвітнянської школи 1980 р. випуску

 

------- люди згадують -------

 

Михайло: Цвітнянської школи випуск 1980 року, на снімку є Валентина Островерха, Ганна Танська, і, здається, Гева.

Костянтин: Людмила Іванівна Кучеревська (Гулька, Крамаренко), Голуб Любов Іванівна

Михайло: В якому ряду, справа, зліва?

Костянтин: Мама посередині сидить, а Любов Іванівна справа, друга. Її видає зачіска.

Василь: Перший ряд зліва - Славік Лобач, вчитель музики, Голуб Василь Олексійович, вчитель фізкультури, Іван Купріянович, директор школи та інші.

Таміла: Моя мама теж цього року випуску.  

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
 
   

 

Микола Тихонович Загнибіда

 

Надія: Загнибіда Микола Тихонович, 1924 р.н., народився і проживав в дитинстві в с.Цвітна, в подальшому (з 1938р.) в с.Антонівка, з 1958р проживав і працював в с.Вищі Верещаки.

 

 

 

 

 
     
 

Андрій Демидович та Марина Петрівна Ліхненко

 

Ліхненко Андрій Демидович народився 13 грудня 1924 року в селі Цвітне. На війну потрапив в 1944 році на 1- Білоруський фронт. Визволяв західну Україну, Польщу, Чехію. Був поранений, після одужання повернувся на фронт. На війні вступив в комуністичну партію. Після закінчення війни залишився в рядах Радянської армії. Воював з залишками німецьких окупантів. Демобілізувався в 1948 році, маючи військове звання старший лейтенант запасу.

Помер Андрій Демидович 23 квітня2015 року.

На фото Андрій Демидович з дружиною Мариною Петрівною

(матеріал надано Ганною Танською, бібліотекаркою с.Цвітни, поміщено нею в групі ЦВІТНА в Фейсбуку)

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Кучеренко Корній Іванович

 

Кучеренко Корній Іванович - народився 15 травня 1918року в с. Цвітне в сім'ї бідняків Кучеренка Івана Івановича та Оксани Василівни. З ранніх літ залишився без рідної матері. Батько одружився вдруге, дружину звали Марія. Дітей від першого шлюбу, Корнія та Ірину , чомусь став недолюблювати.

Корній Іванович закінчив Цвітненську церковно-приходську школу, потім школу ФЗО та курси тракториста-машиніста.

В 1940 році був призваний на дійсну військову службу в м. Перемишль, де служив водієм тягача далекобійної гаубиці. Тут же на кордоні і застала його війна. З великими втратами відступали від Перемишля аж до Вінниці. Всі ці події відображені в книзі "Зелена брама". Біля річки Синюха в с. Підвисоке Новоархангельського району (читати повністю).

 

 

 

 

 
Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Кучеревський Іван Прокопович

Кучеревський Іван Прокопович народився 17 вересня 1926 року в с. Цвітне в сім'ї простих селян. Батько його, мій дідусь, Прокіп Іванович, працював у новоствореному колгоспі. Мати (моя бабуся) Оксана Єрофіївна, доглядала трьох дітей, а також підробляла на різних роботах.

Час був нелегкий, сім’я велика. Тому дідусь займався ще й гончарством. Тоді, як згадував мій батько, майже в кожній хаті був гончарний круг. Часто з батьком їздив кіньми до Чигирина продавати глиняний посуд, тому і заробив собі на книги. Дуже хотілося навчатися, а в школі не було підручників. В школі навчався добре, але був бешкетником. Згадує свої витівки й говорить... (читати повністю).

 

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

 

   

 

 

 

Ровінські Сильвестр і Марія

 

------- люди згадують -------

(читати повністю)

Віктор: Соловей Карпович друг мого батька , хороша i працьовита Людина була.

Надія: Дядько Соловей!! Наш сусід з Хутора! Там жили і мої і їхні пращури десятиліттями... На другому фото - дядько Соловей ( його так звали) і тьотя Маша біля нашої криниці на вигоні. Неймовірно!

Таміла: Надя, а Марія Митрофанівна, робила в лікарні в лабораторії? Якщо так, то я її знаю. Я в 1971 році працювала в амбулаторії, і вона мене підучувала своїх премудростів, хотіла щоб я її на пенсію підмінила. Хотіли на курси послати. Але не судилося, чоловікові не сподобалось у селі, і ми поїхали. Хороша жінка була, добра, проста.

Надія: Взагалі-то вона була медсестрою, працювала в нашій лікарні. Щодо лабораторії - не скажу (не знаю).

Оксана: Так, моя бабуся працювала лаборантом у лікарні.

Таміла: Дякую, Оксанко, значить я не помилилась, помню її. Дуже хороша людина.

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
     
 

Березовський Тимофій Захарович

 

Народився Тимофій Захарович в селі Цвітне 1 травня 1914 році в селянській сім'ї. Після закінчення семи класів місцевої школи працював у колгоспі. У 1936 році за комсомольською путівкою поїхав працювати на Донбас. До лав Червоної Армії призваний 25 серпня 1941 року Горлівським райвійськкоматом. Пройшов тяжкими дорогами війни аж до Берліна, був тричі поранений. Помічник командира взводу 463-го стрілецького Мелітопольсько-Вісленського ордена Червоної Зірки полку 119-ї стрілецької Мелітопольської дивізії 5-ї гвардійської армії. Старший сержант. За мужність і відвагу, проявлені в боях з фашистами, Тимофій Захарович був нагороджений... (читати повністю).

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru

     
 

 

 

 

 

 

 

Дем'яненко Андрій Гаврилович

 

 Андрій Гаврилович народився 13 грудня 1923 року в с. Цибулеве Знам'янського району Кіровоградської області. Виріс в сім'ї селянина. В 1940 році закінчив школу і був призваний на службу до лав Радянської Армії. В 1943 році був направлений на фронт і зарахований стрілком в 53-й артилерійський полк, де прослужив до 1944 року. В 1944 році був переведений в 18-й гвардійський танковий механізований полк. Виконував обо'язки... (читати повністю)

 

 ------- люди згадують -------

Людмила: Вічна пам'ять, дякуєму за перемогу

Василь: Памятаю Андрія Гавриловича - дуже хороша, цікава і весела людина. Під час будь-якї гулянки, завзято та майстерно вибивав мелодію на металевих ночвах. Чомусь це запам'яталось на все життя...

 

Якщо знаєте ще щось про те і про тих, хто на фото, пишіть на адресу ел.пошти karaush2@mail.ru
 
 

 

 

 

 

 

 

 

Мазуренко Наталя Федорівна

Спогади про солдатську вдову Мазуренко Наталю Федорівну

 

Народилася Наталя Федорівна 25 серпня 1913 року в с. Диківка Знам'янського району. Виросла сиротою біля дідуся і бабусі. По закінченні семи класів вступила до Кіровоградського педучилища. Працювала в с. Веселий Кут, де і познайомилася з майбутнім чоловіком Мазуренком Андрієм Лукичем. Коли почалася війна, Андрій Лукич пішов на фронт, а Наталю Федорівну з дітьми евакуювали в Сталінградську область.

На війні чоловік загинув, а Наталя Федорівна після повернення з евакуації за направленням райвно приїхала працювати в Цвітненську школу, де і пропрацювала до пенсії, а в с. Цвітне прожила до кінця свого життя.

Померла Наталя Федорівна 9 серпня 2000 року.

Стаття з газети "Вперед", присвячена Наталі Федорівні Мазуренко, написана в 1983 році.

на фото: Наталя Федорівна з дочками

 

 ------- люди згадують -------

Галина: Це моя перша вчителька. Навчала 4 роки. Дуже була хороша.

Людмила: Наталя Федорівна була дуже доброю вчителькою, вічна пам'ять

Володимир: Наталя Федорівна була у нас на продовженому дню, хороша була вчителька!

Галина: Це моя перша учителька. Вона навчила мене читать, писать, считать. Хороша, сердечна людина.

Раїса: Моя перша вчителька!

     

ГОЛОВНА  *   НАМ ПИШУТЬ  *   ГАЛЕРЕЯ  *  ГУМОР  *  КОНТАКТИ